Наукою накопичено величезну кількість даних про негативний вплив стресу на здоров’я і якість життя. Вважають, що багато найпоширеніших захворювань зумовлені хронічним стресом. Деякі вчені навіть вважають, що через стрес розвиваються близько десяти тисяч захворювань і понад сто тисяч хворобливих симптомів. Професор Пол Рош, директор американського інституту стресу, стверджує, що від 75 до 90% усіх первинних звернень до лікарів пов’язано зі стресовими розладами.
Виділяють такі основні наслідки сильного стресу: розлади адаптації, гострий стресовий розлад, посттравматичний стресовий розлад і хронічний стрес.
Розлади адаптації (пристосувальних реакцій) доволі різноманітні та можуть проявлятися в пригніченості настрою аж до апатії, тривожності, відчутті нездатності впоратися із ситуацією, правильно діяти та планувати в повсякденному житті.
Гострий стресовий розлад (ГСР) – найчастіша реакція людини на гостру психотравму – ситуацію втрати, горя, конфлікту. Як приклад можна навести важку хворобу і смерть близької людини, розпад сім’ї, конфлікт з застосуванням насильства, раптова втрата роботи або бізнесу, переживання сильної образи тощо.
Посттравматичний стресовий розлад (ПТСР) – це затяжна реакція на шокову стресову подію, що вирізняється великою силою та раптовістю дії, зазвичай пов’язана із загрозою для життя або благополуччя людини, яка виникає під час стихійних лих, катастроф, воєнних дій або кримінального насильства (докладніше).
Хронічний стрес розвивається, якщо згадані вище розлади не дістали своєчасного лікування, або якщо в житті людини є давня і нерозв’язувана проблема, що призводить до внутрішньо- або міжособистісного конфлікту. Наприклад: незадовільні сімейні стосунки, конфлікт із родичами, ненависна робота, причіпки начальства, втрата сенсу життя. Одна з форм хронічного стресу – емоційне вигорання (докладніше). По суті, всі хронічні психічні та тілесні захворювання є наслідками хронічного стресу.
Стрес сучасної людини перетворився з фізично зумовленого на соціально зумовлений, а стан організму є його індикатором. На жаль, мало хто усвідомлює, що його нездужання зумовлені стресом. Ми настільки звикли до періодичних головних болів, поганого сну, порушень травлення, застуд, стомлюваності, дратівливості, потреби в зовнішніх стимуляторах (кава, нікотин) і релаксантах (алкоголь, транквілізатори), що вважаємо це ледве не нормальним явищем, списуючи це на якусь “дистонію” і не замислюючись про справжні причини.
Більшість людей, які хворіють внаслідок переживань, схильні пригнічувати або витісняти відповідні негативні емоції. Найчастіше такі люди навіть не усвідомлюють, скільки негативних емоцій у них таїться, тобто витісняють їх зі свідомості. Вони вважають, що втомилися чи засмучені, але насправді це є форми прояву пригніченої злості. Психічне напруження, страхи, відчуття небезпеки, емоційні зриви та ненавченість саморегуляції створюють ефект накопичення фонового гніву та ворожості. Поступово здатність людини до адаптації та розв’язання своїх проблем знижується, а біологічні резерви – виснажуються, призводячи до дисбалансу в багатьох органах і системах і створюючи умови для розвитку різних захворювань. По суті, неврози, тривожність, депресія, психосоматика і багато хронічних болів є наслідками нелікованого стресу.
Як показано в книжці директора центру “Експіо” Владислава Матреницького, хронічний стрес, що виникає внаслідок тривало незцілюваних душевних травм і конфліктів, може призводити навіть до раку.
Дослідження показують, що кетамінова терапія є ефективним засобом для лікування і запобігання пост-травматичного стресу, вигоряння та інших наслідків стресу. За словами психіатра Денніса Чарні, дослідника з Медичного факультету Ікан у Моунт Сінай (США), отримані дані є відмінною відправною точкою, яка може призвести до розроблення нових методів захисту від ПТСР і викликаної стресом депресивної поведінки.
Додатково, ми пропонуємо можливість проведення кетамінової терапії у складі інтегративної мультимодальної програми антистрес-реабілітації мозку “Нейрохелп”.