Дослідження кетаміну як препарату для лікування алкоголізму та наркотичної залежності почалися вперше в СРСР у середині 1980-х років і тривали аж до посилення законодавства щодо його медичного використання.

Доктор медичних наук, професор, головний нарколог Ленінградської області Євген Крупицький тоді виявив великий терапевтичний потенціал кетаміну для лікування алкоголіків. За свою роботу Крупицький отримав чимало премій за кордоном, зокрема й Хеффтерівську премію в галузі психофармакології у 2000 р.

Дослідження Крупицького довели, що в поєднанні з психотерапією, сильні й глибокі переживання трансперсонального, нерідко релігійно-містичного характеру, під час кетамінової сесії не тільки позбавляли пацієнтів пияцтва, а й значно підвищували рівень їхнього духовного розвитку, змінювали життєві пріоритети.

Нещодавні дослідження, проведені у відділенні клінічної психофармакології Університетського коледжу Лондона, показали, що кетамінова терапія може знижувати потребу в алкоголі, “переписуючи спогади про випивку”.

Отримано свідчення, що препарат може порушити те, як мозок пов’язує сигнали запаху або смаку алкоголю з його передбачуваною “нагородою” у формі задоволення, роблячи рецидив менш імовірним.

У 2020 році з’явилося дослідження фахівців Інституту психіатрії штату Нью-Йорк, яке продемонструвало хороші результати лікування залежності від алкоголю в поєднанні з мотиваційною розвивальною психотерапією.

Оскільки надмірне вживання алкоголю найчастіше початково пов’язане з потребою заглушити душевний біль через життєві проблеми та перенесені стреси, основою нашого лікування також є психотерапія, що значно посилюється застосуванням кетаміну.

До лікування кетаміном допускаються пацієнти, які перебувають у ремісії щонайменше сім днів і виявляють самостійне й усвідомлене бажання пройти лікування.

Комплексне, інтегративне лікування алкоголізму передбачає також психотерапію, транскраніальну електростимуляцію мозку та інши методи.