У статті Джефа Джонса «Beyond PTSD: The Promise of Psychedelic Therapy for Moral Injury Recovery» , опублікованій 1 травня 2025 року на сайті Serenity Professional Counseling, розглядається потенціал психоделічної терапії для лікування моральної травми (moral injury) — стану, що хоч і часто супроводжує ПТСР, але має свої унікальні ознаки та вимагає окремого підходу).
Поняття моральної травми
Моральна травма відрізняється від класичного ПТСР тим, що виникає не стільки через загрозу життю, скільки через порушення глибинних моральних переконань людини. Це можуть бути вчинки, свідком або виконавцем яких вона стала, або зрада з боку авторитетів. На відміну від страху, що домінує при ПТСР, центральними емоціями тут є сором, вина та сумнів у власній цінності. Д-р Вікторія Кюркова в оглядовій роботі 2025 р. наголошує: «моральна травма характеризується глибоким психологічним стражданням, викликаним морально складними переживаннями».
Нейробіологічно моральна травма пов’язана не стільки з посиленою активністю мигдалини (як при страхових реакціях), скільки з підвищеною активністю прецуніуса — ділянки, що відповідає за самоідентифікацію. Це свідчить про особливі шляхи розвитку та стійкість моральної травми до стандартних методик лікування ПТСР.
Роль сорому
Ключовою емоцією моральної травми є сором — оцінка себе як «поганого» замість «зробив щось погане». Він призводить до внутрішньої ізоляції, уникнення спогадів, дисоціації та проблем у стосунках. Відпрацювання таких переживань за допомогою класичних експозиційних методів може лише посилити сором, адже пацієнта змушують заново переживати події, не пропрацьовуючи глибинного морального конфлікту.
Психоделічний підхід
Автор розглядає три основні класи психоделічних речовин — MDMA, псилоцибін і ЛСД — і пояснює, чому вони можуть бути ефективніші за традиційні методи при моральній травмі.
MDMA (ентактоген)
MDMA не є класичним галюциногеном, але сприяє «відкритості», емпатії та зниженню страху. Учасники терапії за протоколом Lykos Therapeutics (колишнього MAPS) проходять 12 сеансів психотерапії по 90 хв плюс 3 медикаментозні сесії по 6–8 годин. Д-р Леслі Морленд та Д-р Джошуа Вулі з VA National Center for PTSD описують ефекти MDMA так: зниження страху, підвищення соціальної взаємодії, емпатії, здатності до позитивного переживання емоцій і готовності відкритися в терапії. Ці властивості можуть допомогти пацієнтові краще переживати та осмислювати пережиті моральні конфлікти.
MDMA також підвищує рівень окситоцину, що зміцнює почуття довіри та близькості; сприяє когнітивній гнучкості, необхідній для перегляду жорстких переконань; і допомагає підтримувати толерантність до неприємних спогадів.
Псилоцибін
Псилоцибін (із грибів) взаємодіє з рецепторами 5-HT2A і викликає глибокі зміни свідомості протягом 4–8 годин. Він має низьку фізіологічну токсичність і мінімальний ризик зловживання. Суб’єктивні ефекти включають візуальні й слухові спотворення, змінену часову перцепцію, містичні переживання. Механізми дії, корисні при моральній травмі:
- Пошуки сенсу й духовне відновлення.
- Зменшення надмірного переживання (румінацій).
- Когнітивна гнучкість — зниження ригідності мислення.
- Підвищення нейропластичності — зміна жорстких переконань.
- Покращення емоційного опрацювання складних спогадів .
Огляд 2024 р. у Current Neuropharmacology висвітлює посилення транскрипції генів нейропластичності в префронтальній корі під дією псилоцибіну, що створює «вікно можливостей» для реструктуризації переконань .
ЛСД
Дослідження 1950–1960-х років і сучасні початкові роботи розглядають ЛСД як речовину, здатну:
- Сприяти зміні перспективи.
- Знімати захисні механізми й зменшувати негативні установки до себе.
- Викликати емоційну катарсис і посилювати емпатію.
Тривалість ефектів — 8–12 годин, що дає достатньо часу для глибинної терапевтичної обробки моральних переживань.
Механізми терапевтичного ефекту
- Підвищення самоспівчуття. Психоделіки сприяють швидкому й стійкому росту самоприйняття й самопрощення, що безпосередньо протидіє сорому.
- Зниження сорому та почуття вини. Зміна типових схем самореференції допомагає «вийти з голови» та побачити себе з більшою добротою.
- Розвиток здатності до співставлення позицій (perspective-taking). Когнітивна гнучкість дозволяє оцінити ситуації з різних боків, відходячи від «чорно-білого» мислення.
- Покращена емоційна обробка. Пацієнти краще відчувають і опрацьовують важкі емоції, які раніше пригнічували через страх і дисоціацію.
- Нейропластичність і реструктуризація переконань. Заснована на експериментальних даних, ця властивість дає «вікно» для формування нових, більш адаптивних схем мислення.
- Відновлення сенсу та цінностей. Містичні переживання сприяють поверненню до власної моральної ідентичності та духовності.
- Соціальна реконекція. Особливо MDMA посилює вироблення окситоцину, що зменшує ізоляцію та сприяє відновленню довіри й стосунків.
Сучасні дослідження та напрями розвитку
Хоча прямих рандомізованих досліджень психоделічної терапії моральної травми поки що немає, у США Міністерство у справах ветеранів фінансує роботу над MDMA-допоміжною терапією для ветеранів із високим рівнем моральної травми. Перспективні напрямки:
- РКД з психоделіками для моральної травми.
- Порівняння різних психоделіків за специфічними аспектами моральної травми.
- Розробка тематичних протоколів.
- Дослідження віддалених результатів та стійкості ефектів.
- Вивчення різних груп (ветерани, медики, рятувальники).
- Урахування культурних і духовних особливостей.
Виклики та застереження
- Безпека та протипоказання. Психотичні стани, біполярний розлад та інші розлади можуть ускладнювати безпечне застосування психоделіків.
- Правовий статус. Багато психоделіків віднесено до розділу I; хоч FDA переглядає статус MDMA, легалізація й дослідження все ще обмежені.
- Контекст і інтеграція. Ефекти психоделіків залежать від взаємодії медикаменту, психотерапевтичного процесу та стану учасників; важлива роль навчених терапевтів.
- Культурно-духовні аспекти. Традиційні ритуали в різних культурах демонструють важливість адаптації психоделічної терапії до місцевих уявлень про провину й спокути.
Висновок
Моральна травма — один із найскладніших для лікування станів, оскільки звичайні методи часто не враховують глибинного сорому та відчуття провини. Психоделічна терапія, завдяки своїй здатності підвищувати самоспівчуття, знижувати сором, розширювати перспективу, посилювати нейропластичність і сприяти соціальній реконекції, відкриває нові можливості для морального зцілення. Хоча прямі клінічні дані ще обмежені, результати суміжних досліджень підтверджують значний терапевтичний потенціал психоделіків для тих, хто страждає від моральної травми. У майбутньому ретельні дослідження та етична імплементація можуть перетворити психоделічну терапію на потужний інструмент для роботи з глибокими моральними ранами людини.
Малюнок з сайту serenityprofessionalcounseling.com